Іван Забавський зник у 2022 році, коли поїхав у окуповане село Таволжанка, щоб розшукати свою матір. Із розмов із родичами Марина Забавська з’ясувала, що син вирушив за нею 30 вересня, коли вона сама вже виїхала в інший бік. У травні 2023 року матері Івана надійшла відповідь від Міноборони РФ, згідно з якою Іван був затриманий «за протидію СВО» і перебуває на території Російської Федерації.

Іван Забавський розповідав про постійні побиття та голод – за його словами, полоненим давали порції не більше 100–150 грамів. У листі він згадував «довгі й жахливі десять місяців у полоні, коли день здавався роком, коли били щонайменше двічі, а то й тричі на день». Адвокат Івана Забавського Андрій Чертков, спілкуючись із журналістами після вироку, сказав, що «близько десяти місяців» його підзахисний «провів в умовах позбавлення волі без пред’явлення будь-якого обвинувачення» (у статусі інкомунікадо).

Івана Забавського звинуватили у шпигунстві (стаття 276 КК РФ).

30 січня 2025 року Санкт-Петербурзький міський суд засудив Забавського до 11 років колонії суворого режиму за обвинуваченням у шпигунстві (стаття 276 КК РФ).